Рейтинг@Mail.ru
ВС назвав підставу для звільнення водія від відшкодування майнової шкоди – Рада адвокатів Чернігівської області

ВС назвав підставу для звільнення водія від відшкодування майнової шкоди

ВС назвав підставу для звільнення водія від відшкодування майнової шкоди

Постанова суду про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення звільняє його від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Такий висновок зробив ВС в постанові №234/16272/15-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

5 вересня 2019 року  м.Київ  №234/16272/15-ц

Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ВИСОЦЬКОЇ В.С. (судді-доповідача),
суддів: ГУЛЬКА Б.І., КРАТА В.І., ЛУСПЕНИКА Д.Д.,

СИНЕЛЬНИКОВА Є.В., ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2017 року,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року Особа 1 звернувся до суду з позовом до Особи 2 та приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідачів: на відшкодування майнової шкоди 31578,17 грн.; на відшкодування витрат, понесених у зв’язку з проведенням автотоварознавчого дослідження — 650 грн., а також судові витрати на проведення судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 7500 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 30 квітня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля INFINITI, реєстраційний №1, під керуванням Особи 2, та автомобіля АUDІ, реєстраційний №2, під його керуванням. У результаті ДТП належний йому транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

За наслідками ДТП відносно водія Особи 2, складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 15 травня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля АUDІ, реєстраційний №2, з урахуванням фізичного зносу, становить 31758,17 грн., вартість автотоварознавчого дослідження — 650 грн.

Посилаючись на те, що Особа 2, як володілець транспортного засобу INFINITI, з вини якого сталася ДТП, а також страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів — ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», у добровільному порядку не відшкодували заподіяну внаслідок ДТП майнову шкоду, позивач просив позов задовольнити.

У жовтні 2015 року Особа 2 звернувся до суду із зустрічним позовом до Особи 1, Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», третя особа Приватне підприємство «Підшипникзбут», у якому просив стягнути з ПрАТ «Європейський страховий альянс» на відшкодування майнової шкоди 12798,18 грн., а з Особи 1 — витрати по сплаті франшизи 1000 грн., та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ДТП, яка мала місце 30 квітня 2015 року за участю автомобіля АUDІ, реєстраційний №2, сталася з вини власника цього автомобіля Особи 1, що підтверджується експертним висновком, складеним фізичною особою — підприємцем Особою 3, відповідно до якого невиконання водієм Особою 1 пункту 19.3 Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинно-наслідковому зв’язку з виникненням зазначеної ДТП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, відносно нього закрито постановою Краматорського міського суду Донецької області від 1 липня 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2015 року, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з висновком №68/15 експертного автотоварознавчого дослідження від 14 травня 2015 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля INFINITI, реєстраційний №1, становить 9571,87 грн., фактично на відновлення автомобіля ним було витрачено 13 398,18 грн. Крім того, понесені витрати на оплату послуг з проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 400,00 грн.

Посилаючись на наведене та відповідно до вимог статей 231166116711871194 ЦК УкраїниЗакону України «Про страхування», Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Особа 2 просив зустрічний позов задовольнити.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 13 січня 2016 року позов Особи 1 до Особи 2, ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди і зустрічний позов Особи 2 до ПрАТ «Європейський страховий союз», Особа 1, третя особа — ПП «Підшипникзбут», про відшкодування шкоди об’єднані в одне провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 2 червня 2017 року позов Особи 1 до Особи 2, ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА 1 на відшкодування майнової шкоди 31068,17 грн., витрати по оплаті послуг експерта — 650 грн., витрати за проведення судової автотехнічної експертизи у розмірі 5945,40 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 479,40 грн.

Стягнуто з Особи 2 на користь Особи 1 на відшкодування майнової шкоди (франшизи) 510 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7,80 грн.

Позов Особи 2 до ПрАТ «Європейський страховий союз», Особи 1, третя особа ПП «Підшипникзбут» про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь Особи 2 на відшкодування майнової шкоди 8571,87 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 436,29 грн.

Стягнуто з Особи 1 на користь Особи 2 на відшкодування майнової шкоди (франшизи) 1000 грн., на відшкодування моральної шкоди 500,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 533,11 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висновком судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи установлено, що у дорожньо-транспортній ситуації, за якої сталося зіткнення автомобіля INFINITI, реєстраційний №1, та автомобіля АUDІ, реєстраційний №2, фактичні дії водія Особи 4 не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху і перебували у причинно-наслідковому зв’язку з настанням ДТП, як і дії водія Особи 1, який в умовах нульової видимості повинен був діяти відповідно до вимог пункту 19.3 Правил дорожнього руху, що свідчить про те, що порушення Правил дорожнього руху, які призвели до ДТП, були допущені як водієм Особою 1, так і водієм Особою 2. За таких обставин майнова шкода, заподіяна в результаті ДТП Особа 1, підлягає стягненню у заявленому ним розмірі 31578,17 грн., з яких: 31068,17 грн. підлягає відшкодуванню страховиком ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», а 510 грн. (розмір франшизи) Особы 2, а майнова шкода заподіяна у результаті ДТП Особою 2 підлягає відшкодуванню страховиком ПрАТ «Європейський страховий союз» у розмірі 8571,87 грн., зменшеному на суму франшизи у розмірі 1000 грн., що підлягає стягненню з Особи 1. Також підлягають відшкодуванню понесені Особою 1 витрати по оплаті за послуги автотоварознавчого дослідження, витрати по сплаті судового збору та витрати по оплаті судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи. Ураховуючи характер та обсяг фізичних і душевних страждань Особи 2 та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд визначив розмір відшкодування заподіяної Особі 2 моральної шкоди, що підлягає стягненню з Особи 1, у сумі 500 грн.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2017 року апеляційні скарги ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та Особи 2 задоволено частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2 червня  2017 року скасовано у частині стягнення з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» майнової шкоди та змінено у частині розміру судових витрат.

Стягнуто з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь Особи 1 на відшкодування майнової шкоди 21594,72 грн. та судові витрати в розмірі 4843,43 грн.

У задоволенні позовних вимог Особи 1 до ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди, заподіяної майну у сумі 9473,45 грн., відмовлено.

Стягнуто з Особи 2 на користь Особи 1 судові витрати у сумі 114,39 грн.

Рішення в частині позовних вимог Особи 1 до Особи 2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини обох водіїв транспортних засобів у настанні ДТП, але не застосував до зазначених правовідносин положення частини першої статті 1188 ЦК України. З урахуванням встановлених обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що вина водія автомобіля INFINITI Особи 2 у вказаній ДТП складає 70%, а вина водія автомобіля АUDІ Особи 1 складає 30%. Зважаючи на встановлений ступінь вини учасників ДТП, суд дійшов висновку про зменшення розміру майнової шкоди, заподіяної володільцю автомобіля АUDІ, визначеного висновком експертного автотоварознавчого дослідження до 22104,72 грн., що підлягає відшкодуванню ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», за винятком розміру франшизи, яка, як правильно визначив суд першої інстанції, підлягає стягненню з Особи 5.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Особа 2 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що внаслідок його неправомірних дій заподіяна майнова шкода Особі 1, не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах. Так, постановою у справі про адміністративне правопорушення Краматорського міського суду Донецької області від 1 липня 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2015 року, встановлено відсутність у його діях порушень Правил дорожнього руху, а відтак, і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП. Крім того, експертним висновком від 8 травня 2015 року, складеним при розгляді справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що з технічної точки зору, на відміну від його дій, які не перебували у причинному зв’язку з ДТП, дії водія Особи 1 не відповідали вимогам пункту 19.3 Правил дорожнього руху та знаходилися у прямому причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. При цьому суди необґрунтовано поклали в основу рішення одночасно, як експертний висновок від 8 травня 2015 року, складеним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення фізичною особою-підприємцем Особою 3, так і висновок від 27 жовтня 2016 року судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, проведеної після розгляду справи про адміністративне правопорушення, які протирічать один одному.

Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали <…>.

Мотиви передачі справи на розгляд Об’єднаної палати КЦС

Передаючи справу на розгляд Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила із того, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, при цьому питання вини цієї особи при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підлягає дослідженню та вирішенню під час розгляду справи про цивільно-правові наслідки її дій.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відсутність у діях Особи 2 складу адміністративного правопорушення не свідчить про відсутність підстав для його цивільно-правової відповідальності, а тому вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі 199/4320/17 (провадження №61-162св18).

Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах обґрунтована тим, що колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у наведеній вище постанові дійшла іншого висновку про те, що суди попередніх інстанцій, з’ясувавши, що постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно відповідача закрито провадження про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі пункту 1 статті 247 КпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, з урахуванням положень статті 61 ЦПК України 2004 року, правильно встановили відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних складах принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, у яких один і той самий предмет спору, і які врегульовані одними і тими самими нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що вирішення цих правових питань з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що підлягає вирішенню Об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 квітня 2015 року сталася ДТП за участю автомобілів INFINITI, реєстраційний №1, під керуванням Особи 2 та AUDI А6, реєстраційний №2, під керуванням Особи 1.

Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, складався лише відносно водія Особи 2.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 1 липня 2015 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Донецької області від 28 серпня 2015 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Особи 2 за статтею 124 КпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування висновків судів покладено пояснення Особи 2 та експертний висновок від 8 травня 2015 року, згідно якого автомобіль під керуванням Особи 2 рухався до моменту зіткнення попереду автомобіля під керуванням Особи 1 та знижав швидкість, не змінюючи напрямку руху.

Протокол щодо порушення водієм Особою 1 Правил дорожнього руху в момент ДТП не складався, постанов про його притягнення до адміністративної відповідальності або про відсутність складу адміністративного правопорушення не виносилось.

Під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно Особи 2 судова автотехнічна експертиза не призначалась.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12 лютого 2016 року у справі, яка переглядається, призначено судову автотехнічну експертизу.

Згідно з висновком судової-автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи від 27 жовтня 2016 року в даній дорожньо-транспортній ситуації фактичні дії водія Особи 4, який під час зниження швидкості руху застосував такі прийоми керування, які призвели до зміщення автомобіля ІNFІNІТІ, реєстраційний №1, ліворуч відносно свого первинного напрямку руху на смугу руху автомобіля АUDІ, реєстраційний №2, не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху і перебували у причинному зв’язку з настанням даної ДТП.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов’язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

За приписами статей 6061 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно із частиною четвертою статті 61 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судами, постанова у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Суди встановили, що відповідно до висновку судової-автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи від 27 жовтня 2016 року, серед іншого, покази водія Особи 2 в частині того, що зіткнення відбулось в момент початку гальмування і виїзд його автомобіля ліворуч відбувся після зіткнення, не узгоджуються з пошкодженнями на транспортних засобах і визначеним місцем зіткнення. Фактичні дії водія Особи 2, які не відповідали вимогам пункту 12.1 Правил дорожнього руху, перебували у причинному зв’язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування висновків судів у справі про закриття адміністративного правопорушення відносно Особи 2 за статтею 124 КпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, покладено пояснення ОСОБА 2 та експертний висновок від 8 травня 2015 року, згідно якого автомобіль під керуванням Особи 2 рухався до моменту зіткнення попереду автомобіля під керуванням Особиа 1 та знижав швидкість, не змінюючи напрямку руху.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти — це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

У справі, яка переглядається, суд надав перевагу висновку експерта, яким встановлено часткову вину Особи 2 у скоєнні ДТП.

Тобто, при розгляді даної цивільної справи, суд вдався до встановлення вини Особи 2 у скоєнні ДТП, незважаючи на наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили, та встановлює відсутність в діях Особи 2 складу адміністративного правопорушення.

Суд не врахував, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов’язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

За викладених обставин колегія суддів об’єднаної палати Касаційного цивільного суду не вбачає підстав для відступлення від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Щодо доводів касаційної скарги по суті

У касаційній скарзі Особа 2 висловив свою незгоду з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо покладення на нього обов’язку по відшкодуванню ним матеріальних збитків на користь Особи 1 та не згоден з визначеним місцевим судом розміром моральної шкоди, яка підлягає стягненню на його користь з Особи 1.

Інші учасники справи ухвалені у справі судові рішення в касаційному порядку не оскаржили.

У силу положень частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

За умовами полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного між ПрАТ «Європейський страховий союз» та Особою 1, цивільно-правова відповідальність останнього застрахована під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу марки АUDІ, реєстраційний №2, франшиза складає 1000 грн.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187,1188 ЦК України.

Згідно із частинами другою, п’ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною першою статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до статей 11661187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов’язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, — незалежно від наявності вини.

Ураховуючи, що вина Особи 2 у скоєнні ДТП, в результаті якого було пошкоджено належний Особі 1 автомобіль не встановлена, тому відсутні правові підстави для покладення на Особу 2 відповідальності по відшкодуванню франшизи.

Доводи касаційної скарги щодо незгоди заявника з розміром, визначеної місцевим судом моральної шкоди стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки щодо застосування норм права

Частиною першою статті 412 ЦПК України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з Особи 2 на користь Особи 1 майнової шкоди (франшизи) та витрат по сплаті судового збору, стягнутого апеляційним судом, у розмірі 7,80 грн., скасувати, у цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Керуючись статтями 400409410416418419 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 2 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 2 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 4 жовтня 2017 року в частині стягнення з Особи 2 на користь Особи 1 на відшкодування майнової шкоди (франшизи) та витрат по сплаті судового збору у розмірі 7,80 грн. скасувати.

Відмовити Особі 1 у задоволенні позовних вимог до Особи 2 про стягнення майнової шкоди (франшизи) та судового збору, стягнутого апеляційним судом, у розмірі 7,80 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Поширити дану публікацію


Рейтинг@Mail.ru
WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com