Рейтинг@Mail.ru
ВС узагальнить судову практику щодо прав батьків під час визначення місця проживання дитини – Рада адвокатів Чернігівської області

ВС узагальнить судову практику щодо прав батьків під час визначення місця проживання дитини

ВС узагальнить судову практику щодо прав батьків під час визначення місця проживання дитини

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до Голови Верховного Суду з проханням розглянути можливість узагальнити судову практику  з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ, що стосуються визначення місця проживання дитини у контексті  рівності прав  батьків.

У зверненні Уповноважений привертає увагу Голови ВС до правового висновку, викладеного  у постанові Верховного Суду України  від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16, в якому виявлено дискримінацію за ознакою статі.

Так, вказаний висновок містить посилання на принцип  6 Декларації прав дитини, яким проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю.

У зв’язку з цим, більшість судів при вирішенні спору між матір’ю та батьком про визначення місця проживання дитини приймають рішення на користь матері.

Водночас, згідно зі статтями 8 та 9 Конституції України, найвищу юридичну силу має Конституція України. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Оскільки Декларація не є міжнародним договором, відтак цей правовий акт не має загальнообов’язкового характеру на території України.

У своєму зверненні Уповноважений наголошує, що відповідно до частин першої та другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Національним законодавством України, зокрема статтею 141 Сімейного кодексу України, частиною третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей.

Крім цього, згідно зі статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною у 1991 році,  держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

«З огляду на зазначене та керуючись Законами України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та «Про судоустрій і статус суддів», Людмила Денісова звернулася до Голови Верховного Суду з проханням розглянути можливість узагальнити судову практику   з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ, що стосуються визначення місця проживання дитини у контексті  рівності прав батьків», – йдеться у повідомленні.

Українське право

Поширити дану публікацію


Рейтинг@Mail.ru
WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com