Рейтинг@Mail.ru
Заміна першої сторінки не свідчить про зміну будь-яких умов договору — ВС – Рада адвокатів Чернігівської області

Заміна першої сторінки не свідчить про зміну будь-яких умов договору — ВС

Заміна першої сторінки не свідчить про зміну будь-яких умов договору — ВС

Неможливість установлення певних обставин не звільняє учасників процесу від необхідності довести їх. Такий висновок зробив ВС в постанові №397/928/16-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

25 вересня 2019 року                       м.Київ                                                         №397/928/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЛУСПЕНИКА Д.Д.,
суддів: ВОРОБЙОВОЇ І.А., ГУЛЬКА Б.І., ЛІДОВЦЯ Р.А. (суддя-доповідач), ЧЕРНЯК Ю.В. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н» на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 6.12.2016,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агроконтракт-Н», третя особа — відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області, про визнання договору недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що в грудні 2007 року між нею та ТОВ «Агроконтракт-Н» укладено договір оренди землі, за яким вона належну їй земельну ділянку площею 6,14 га на території Родниківської сільської ради Кіровоградської області передала в оренду товариству на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідач після реєстрації договору не надав їй екземпляру договору.

Весною 2016 року вона дізналася, що перший аркуш договору було замінено відповідачем з визначенням інших істотних умов у ньому. Посилалася на те, що не була ознайомлена з виправленнями в договорі щодо строку договору й не погоджувалася на ці зміни, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним.

Ураховуючи наведене, Особа 1 просила суд визнати договір оренди землі від 3.12.2007 недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрівського райсуду від 21.10.2016 позов Особи 1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 3.12.2007, укладений між Особою 1 та ТОВ «Агроконтракт-Н», зареєстрований 15.12.2010.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «Агроконтракт-Н» після підписання спірного договору позивачем, перед направленням його на державну реєстрацію замінив перший аркуш цього договору без повідомлення позивача й без отримання від нього згоди, чим було порушено права Особи 1 як власника ділянки щодо вільного розпорядження нею.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою АСКО від 6.12.2016 апеляційну скаргу ТОВ «Агроконтракт-Н» відхилено.

Рішення Олександрівського районного суду від 21.10.2016 залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, установивши всі фактичні обставини справи, необхідні для її вирішення, і з додержанням норм матеріального та процесуального права правильно визначився зі спірними правовідносинами та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Апеляційний суд сказав, що на теперішній час установити, який вигляд мав перший аркуш спірного договору оренди до його заміни відповідачем неможливо, оскільки сторони заявили, що вони не мають цього аркуша. Оскільки саме на першому аркуші договору сторони зазначили строк дії договору і з цього приводу між ними виник спір, то Особа 1 не мала вільного волевиявлення на укладення договору на вказаних у ньому умовах, яке б відповідало її внутрішній волі, тому відповідно до стст.203, 215 ЦК договір оренди землі необхідно визнати недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2016 року ТОВ «Агроконтракт-Н» подало до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову Особи 1.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки вона могла довідатися про порушення свого права з моменту державної реєстрації спірного договору. При цьому посилається на правовий висновок Верховного Суду України в постанові від 29.10.2014 у справі №6-152цс14.

Наголошує, що волевиявлення позивача не було порушено, оскільки перший аркуш спірного договору, який було зареєстровано, відповідає нормам матеріального права щодо початку відліку десятирічного терміну дії оренди землі.

Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали <…>.

Фактичні обставини справи, установлені судами

3.12.2007 між Особою 1 та ТОВ «Агроконтракт-Н» укладено договір оренди ділянки, який було зареєстровано лише 15.12.2010 в Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК».

ТОВ «Агроконтракт-Н» після підписання вказаного договору Особою 1 перед направленням його на державну реєстрацію замінив перший аркуш договору без повідомлення останньої й без отримання від неї згоди <…>.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Задовольняючи позов Особи 1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що після укладення спірного договору оренди землі від 3.12.2007 та перед його державною реєстрацією ТОВ «Агроконтракт-Н» було замінено перший аркуш цього договору без повідомлення Особи 1 та без отримання її згоди на це.

При цьому суд указав на те, що на теперішній час установити, який саме зміст мав перший аркуш договору оренди до його заміни, неможливо, оскільки сторони заявили, що вони не мають цього аркуша.

Проте з такими висновками судів погодитися на можна.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.210 ЦК передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, установлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його держреєстрації.

Згідно з ч.2 ст.792 ЦК відносини щодо найму (оренди) ділянки регулюються законом. Спеціальним актом, яким регулюються відносини, пов’язані з орендою землі, є закон «Про оренду землі».

За змістом стст.18, 20 закону «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі набирає чинності після його держреєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає держреєстрації. Держреєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, установленому законом.

Особа 1 просила визнати недійсним договір оренди землі, посилаючись на те, що відповідачем замінено перший аркуш договору, оскільки в попередній редакції, щодо якої сторони досягли згоди, було зазначено, що «договір укладено на 10 років. Дія договору закінчується 3.12.2017», у той час як на заміненій сторінці міститься умова про те, що «договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації».

Згідно із чч.1—3, 5 ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені в чч.1—3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст.217 ЦК).

У ч.1 ст.10 ЦПК 2004 року визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

У ч.1 ст.11 ЦПК 2004 року встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та чч.1, 4 ст.60 ЦПК 2004 року кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, окрім випадків, установлених у ст.61 цього кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічні норми права містяться й у стст.12, 13, 81 чинного ЦПК.

Посилаючись на те, що ТОВ «Агроконтракт-Н» змінив істотну умову спірного договору, замінивши першу його сторінку, Особа 1 не довела цих обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, та не надала судам доказів того, яку саме редакцію договору підписувала. Сама по собі заміна першої сторінки не свідчить безумовно про зміну будь-яких умов договору, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Свого примірника спірного договору Особа 1 судам не надала.

Правильно зазначивши, що на теперішній час установити, який саме зміст мав перший аркуш договору оренди до його заміни неможливо, оскільки сторони заявили, що вони не мають цього аркуша, суди дійшли помилкового висновку про задоволення позову, адже неможливість установлення певних обставин не звільняє учасників процесу від необхідності довести обставини, на які вони посилаються.

Крім того, умова договору, на яку посилається позивач, повністю відповідає положенням вищенаведеної ст.18 закону «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та узгоджується з п.43, яким передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, отже строк дії оспорюваних договорів починається після набрання ними чинності, а не з моменту їх укладення.

Тому висновки судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позову Особи 1 про визнання договору недійсним є помилковими, оскільки вона не довела обґрунтованості своїх позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки обставини справи судами попередніх інстанцій були встановлені повністю та немає необхідності для встановлення нових, проте судом першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, було ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову Особи 1.

Керуючись стст.400, 402, 409, 412, 416, 419 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Агроконтракт-Н» задовольнити.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 21.10.2016 та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 6.12.2016 скасувати.

У задоволенні позову Особи 1 до ТОВ «Агроконтракт-Н» про визнання договору недійсним відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Поширити дану публікацію


Рейтинг@Mail.ru
WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com