ВС визначив юрисдикцію оскарження висновків про оцінку майна

2. Позов мотивовано тим, що відповідачем — суб’єктом оціночної діяльності протиправно, усупереч вимогам законодавства та із заниженням реальної вартості здійснено оцінку нерухомого майна позивача, а замовником оцінки майна — ДВС — протиправно передано нерухоме майно за такою вартістю на примусові торги.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. ХОАС ухвалою від 1.02.2018 відмовив у відкритті провадження в цій справі.

4. ОААС ухвалою від 3.04.2018 ухвалу ХОАС від 1.02.2018 змінив, доповнивши її резолютивну частину роз’ясненням щодо можливості звернення позивача до суду в порядку цивільного судочинства.

5. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на спірні правовідносини не поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки вони виникли з приводу оскарження висновків суб’єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні, які є результатом його підприємницької діяльності.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ТОВ «Дісплей-плюс» подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу ХОАС від 1.02.2018 та ухвалу ОААС від 3.04.2018, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

8. Обґрунтовуючи скаргу, ТОВ «Дісплей-плюс» указує, зокрема, на те, що спір у цій справі має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, оскільки відповідач як орган ДВС є суб’єктом владних повноважень, а спір пов’язаний з примусовим виконанням рішення, що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин <…>.

Позиція інших учасників справи

13. Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Установлені судами обставини справи

14. На виконанні ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №17492, виданого приватним нотаріусом Чуловським В.А., про стягнення з ТОВ «Дісплей-плюс» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу в розмірі 938398,40 грн. Згідно з висновком експерта про вартість описаного та арештованого майна, яке належить ТОВ «Дісплей-плюс», вартість нежитлового приміщення загальною площею 505,5 м², яке розташоване за Адресою 1, становить 2070528,00 грн.

15. Не погодившись із оцінкою вартості нерухомого майна, ТОВ «Дісплей-плюс» звернулося до суду.

Позиція ВП ВС

Релевантні джерела права й акти їх застосування

<…> 23. Відповідно до ч.1 ст.1 закону «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій, визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню.

24. Відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів (п.3 ч.1 ст.3 закону «Про виконавче провадження»).

25. Виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 закону «Про виконавче провадження»).

26. Згідно з п.9 ч.1 ст.2 закону «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності держвиконавців, приватних виконавців.

27. За змістом чч.1—3 ст.57 закону «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання.

28. За приписами ч.5 цієї статті, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

29. Згідно із чч.1, 2 ст.74 закону «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов держвиконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адмінсуду в порядку, передбаченому законом.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції

30. У касаційній скарзі ТОВ «Дісплей-плюс» зазначає, що спірні правовідносини виникли внаслідок примусового виконання за виконавчим документом — виконавчим написом нотаріуса. Учасником цих правовідносин є орган ДВС, який уповноважений державою на діяльність щодо примусового виконання рішень, а отже, спір має вирішуватися в порядку КАС.

31. На думку ВП ВС, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією держвиконавця (незалежно від того, яка конкретно особа — сам держвиконавець чи залучений ним суб’єкт оціночної діяльності, учиняла відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

32. За правилами ст.74 закону «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адмінсуду.

33. Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то в силу вимог ч.2 ст.74 закону «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адмінсуду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган ДВС, а суб’єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.

34. Таким чином, ВП не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій щодо непоширення на спірні правовідносини юрисдикції адмінсудів.

Висновки за результатами розгляду

касаційної скарги

35. Згідно з п.2 ч.1 ст.349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

36. Відповідно до ч.1 ст.353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій та направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

37. Ураховуючи наведене, ВП вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, а отже, наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.

Висновки щодо розподілу судових витрат

38. За правилами ч.6 ст.139 КАС, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адмінсправи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

39. Оскільки за результатами розгляду касаційної скарги ВП повернула справу для продовження розгляду, то немає підстав для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись стст.345, 349, 353, 359 КАС, ВС

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ТОВ «Дісплей-плюс» задовольнити.

2. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 1.02.2018 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3.04.2018 скасувати.

3. Справу за позовом ТОВ «Дісплей-плюс» до Корабельного районного відділу ДВС ГТУЮ в Херсонській області, суб’єкта оціночної діяльності — ФОП Особи 3, третя особа — ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання рішення протиправним направити для продовження розгляду до Херсонського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.