ВС роз’яснив, що слід визнавати спеціально пристосованими та заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень предметами

Вироком суду особу було засуджено за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (КК) та за ч. 1 ст. 296 КК.

Відповідно до вироку суду особа руками та ногами завдав потерпілим численних ударів по обличчю, голові й тулубу, заподіявши потерпілим легких тілесних ушкоджень.

Крім того, засуджений, в інший день, перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки, палицею із вбитим у неї цвяхом, як предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, безпричинно завдав особі удару в лівий бік тулуба та у ліве плече, заподіявши потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Апеляційний суд скасував вирок суду в частині призначеного покарання та виключив з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку злочину «як предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень».

Прокурор оскаржив вирок апеляційного суду та просив призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Прокурор покликався на те, що дії засудженого неправильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК, оскільки палицю, якою він завдав тілесних ушкоджень потерпілому було заздалегідь заготовлено для заподіяння тілесних ушкоджень; на думку прокурора, дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК.

Апеляційний суд, погоджуючись із кваліфікацією місцевим судом дій особи за ч. 1 ст. 296 КК, дійшов висновку, що палиця, використана засудженим для вчинення хуліганських дій не була спеціально пристосована або заздалегідь заготовлена для нанесення тілесних ушкоджень.

Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 296 КК передбачено кваліфікований вид хуліганства – вчинення його, зокрема, із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

При цьому вказані предмети у змісті кримінального закону передбачено як альтернативні.

Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час вчинення хуліганських дій.

Заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень є предмети, які хоча і не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об’єктивно можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень.

ВС зауважив, що, вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи вказаної кваліфікуючої ознаки хуліганства, слід ураховувати, що вона має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесних ушкоджень або коли використання цих предметів під час вчинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян (пункти 11, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практику в справах про хуліганство»).

Відповідно до обвинувального акта особа обвинувачувався у вчиненні хуліганських дій із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК), – палиці із вбитим у неї цвяхом.

Проте предметом розгляду суду апеляційної інстанції (як і місцевого суду) фактично стало питання наявності (відсутності) в діях особи такої кваліфікуючої ознаки ч. 4 ст. 296 КК, як вчинення хуліганських дій із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень. Але така кваліфікуюча ознака цього злочину особі не інкримінувалася.

Разом із тим, як видно з показань засудженого, останній, заздалегідь взявши вдома палицю для ходьби, яка належить його бабусі, вийшов у під’їзд, де завдав нею ударів потерпілому. Він це зробив, оскільки вважав, що потерпілий поводився з ним нечемно та знав, що палка для ходьби знизу була обладнана металевим штирем.

Суд касаційної інстанції касаційну скаргу прокурора задовольнив та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції (постанова від 12.03.2019 у справі № 749/1092/16-к).

Українське право