В яких випадках позов залишається без руху та повертається заявникові
Протягом 2015 року на розгляді Крижопільського районного суду Вінницької області перебувало 726 справ цивільного судочинства, з яких тільки в 34 справах судді винесли ухвали про залишення позовних заяв без руху та надали строк для усунення недоліків. Ця статистика свідчить про результат складання позовної заяви пересічними громадянами, які не мають базових юридичних знань.
Розумово-процесуальна діяльність
Стадія відкриття провадження в цивільній справі передбачає вчинення судом певних процесуальних дій з подальшою їх трансформацією у відповідні юридичні факти, зокрема винесення ухвал про залишення позовної заяви без руху, про повернення позовної заяви, про відмову у відкритті провадження чи відкриття провадження у справі.
Питання про відкриття провадження у справі або про відмову в його відкритті суддя вирішує не пізніше 3-х днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом інформації про місце проживання фізичної особи.
Про відкриття чи відмову у відкритті провадження суддя постановляє ухвалу. Ухвала про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами. Відмова у відкритті провадження унеможливлює повторне звернення до суду з таким самим позовом.
Процедура залишення позовної заяви без руху визначена ч.1 ст.121 Цивільного процесуального кодексу. Вивчення змісту позовної заяви є складною розумово-процесуальною діяльністю судді, від належного виконання якої залежить подальший рух цивільного процесу та можливість повноцінної реалізації завдань, установлених ст.1 ЦПК.
Одержавши позовну заяву, суддя детально вивчає її на предмет дотримання вимог, викладених у ст.119 ЦПК, щодо форми та змісту такої заяви, з’ясовує, чи є документ, що підтверджує сплату судового збору. В разі подання позовної заяви представником позивача перевіряє наявність довіреності або іншого документа, що підтверджує його повноваження, а також додержання вимог, викладених у ст.120 ЦПК, щодо надання копії заяви та копій усіх документів, що додаються до неї.
Насамперед суддя перевіряє, чи позивач дотримався вимог, установлених ч.2 ст.119 ЦПК, щодо зазначення суду, до якого подається заява, ім’я або найменування позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі. Також указуються ціна позову щодо вимог майнового характеру, обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують кожну обставину, підстави (якщо такі є) для звільнення від доказування, називаються документи, які додаються до заяви. Особливу увагу суд приділяє правильному визначенню змісту позовних вимог, адже їх правильне формулювання сприятиме подальшому розвитку процесу. Пересічному громадянину, котрий не має базових юридичних знань, часто важко зрозуміти, що мається на увазі під словосполученням «зміст позовних вимог». Як результат, позовні вимоги, викладені в заяві, мають такий вигляд: «Прошу задовольнити позов». Це процесуальне порушення дає всі підстави для залишення заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків.
Недолік від руки
Разом з тим іноді судді допускали порушення при застосуванні ч.1 ст.121 ЦПК, повертали позовну заяву, вказавши, що в ній «нечітко сформульовані позовні вимоги, заяву написано від руки». Також були випадки, коли позивач при поданні заяви додавав лише її копії для відповідача та третіх осіб без копій усіх необхідних документів, уважаючи, що подання таких копій лише для суду є достатнім (справи №134/2069/15-ц, №134/1821/15-ц).
У результаті в позовній заяві змінювалися кілька слів або їх послідовність, і її знову подавали до суду, чим підтверджувалося усунення позивачем недоліків. Хоча відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду, викладених в пп.2, 7 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2, не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших передбачених законом підстав. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому через неподання доказів при пред’явленні позову не варто залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Залишення позовної заяви без руху можливе й у випадку несплати або неправильної сплати позивачем судового збору, а відповідний порядок визначений ст.79 ЦПК та законом «Про судовий збір» від 8.07.2011. У 16 цивільних справах за вказаний період суд виніс такі ухвали. В них називалися підстави залишення заяви без руху, вказувалося, які саме суми судового збору повинні бути сплачені позивачем та встановлювався строк для усунення недоліків, який не перевищував 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.
Отже, недотримання перелічених вимог при поданні позовної заяви призводить до настання юридичного факту, який закріплюється в ухвалі про залишення заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона підлягала поверненню. Зокрема, такі ухвали за проаналізований період виносились у справах про стягнення моральної шкоди, завданої злочином (№134/1587/15-ц, №134/1555/15-ц, №134/961/15-ц).
В наданий судом строк для усунення недоліків позивач не виконав вимог про усунення недоліків, тому відповідно до п.8 ст.207 ЦПК такий позов підлягав залишенню без розгляду та поверненню позивачу. В апеляційному порядку ухвали не оскаржувалися. Складних питань не виникало.
СВІТЛАНА ГУРАЧОК, заступник керівника апарату Крижопільського районного суду Вінницької області
