Реформа адвокатського самоврядування має відбуватися на базі чинної моделі – голови РАР

Реформа системи адвокатського самоврядування має відбуватися на базі моделі, яка створена відповідно до чинного закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З такою позицією виступили голова НААУ Лідія Ізовітова, голова ВКДКА Олександр Дроздов, голови рад адвокатів регіонів під час круглого столу «Адвокатське самоврядування: шляхи вдосконалення». Захід є спільною ініціативою Ради з питань судової реформи та проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». центральною темою круглого столу став законопроект про зміни до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який напрацьований Робочою групою при Раді з питань судової реформи.

Лідія Ізовітова нагадала, що чинна система органів адвокатського самоврядування вибудувана у відповідності до висновку Венеціанської комісії. Система представницьких органів та кваліфікаційно-дисциплінарних палат оцінені у цьому документі як такі, що відповідають стандартам Ради Європи. Це є аргументом на користь того, що ця модель має бути взята як базові в ході подальшої реформи.

У законопроекті Робочої групи заперечення викликають такі зміни, як створення регіональних палат з обов’язковим членством для адвокатів, проведення конференцій у форматі загальних зборів, втрата уніфікації установчих документів регіональних органів.

Представники НААУ наголошували на тому, що у законопроекті руйнується баланс повноважень між національним та регіональним рівнем та чіткий розподіл функцій між різними органами одного рівня.

За словами голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша, пропонований порядок проведення конференцій матиме наслідком створення кількох рад, кількох реєстрів адвокатів, і як результат – судові позови та постійний виборчий процес, в який будуть втягнуті адвокатські спільноти регіонів. Відсутність стабільних легітимних органів на місцях матиме наслідком зрив з’їзду адвокатів, що означатиме колапс самоврядної системи.

Голова Ради адвокатів Тернопільської області Тарас Будз висловив заперечення стосовно того, що конференція визначена законопроектом як повноважна, якщо в ній бере учать 5% адвокатів регіону. Така норма відкриває можливості проводити декілька конференцій в одному регіоні та за її рішеннями створювати паралельно декілька рад адвокатів.

Стосовно концепції законопроекту в цілому, Олексій Фазекош висловився на користь того, що при перерозподілі повноважень між центром та регіонами має враховуватися той факт, що Україна є унітарною країною.

Голова Ради адвокатів Волинської області Галина Руденко вкотре нагадала, що чинний закон прийнятий у повній відповідності до висновку Венеціанської комісії 2011 року. Створена на його основі система виправдала себе ефективною роботою та здатністю захистити права адвокатів. Натомість, законопроект забирає у рад адвокатів регіонів функції захисту прав адвокатів. На думку голови ради адвокатів Дніпропетровської області Тетяни Лещенко, створення 27 окремих адвокатур є невдалою ідеєю, яка нагадує радянську модель адвокатських колегій. При цьому на рівні регіону влада по суті концентрується в одних руках голови палати. Таку думку підтримав і голова ради адвокатів Луганської області Олександр Мельников, який сказав, що без потужного захисту в особі Національної асоціації адвокатура опиниться у тому стані, в якому була в радянські часи.

Голова Комітету захисту прав людини при НААУ Ганна Колесник висловилася проти запровадження регіонального членства для адвокатів, оскільки це суперечить праву адвокатів на практику по всій країні.

Представники регіональних органів самоврядування також висловилися проти скасування дворівневого ведення ЄРАУ. Надійність даних про адвокатів всієї країни не можна забезпечити, якщо кожен регіон матиме можливість вносити дані самостійно. Окрім того, такий порядок створить фінансове навантаження на ради адвокатів регіонів. Голова Ради Кіровоградської області висловився на користь того, що юридичні та технічні особливості ведення ЄРАУ мають бути узгоджені, а їхнє регулювання має відноситися до повноважень РАУ, як передбачено чинним законом.

Голова ради Вінницької області Ольга Терещенко застерегла, що недостовірні дані у ЄРАУ матимуть наслідки для судочинства, адже виникнуть проблеми із підтвердженням повноважень та власне статусу адвокатів.

Під час круглого столу також обговорювалися підстави притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності та фінансові повноваження органів адвокатського самоврядування.

Голова ВКДКА Олександр Дроздов наголосив на тому, що чинна система кваліфікаційно-дисциплінарних комісій відповідає європейським стандартам, як і практика їхньої діяльності. Відтак, така реформа, як розділення її на дві системи є недоцільною та, як і вказано у Звіті експертів Ради Європи, не існує у жодній європейській країні. Із тих змін, які необхідно внести до закону в цій частині, голова ВКДКА назвав розширення підстав для запровадження дисциплінарної відповідальності, зокрема, запровадження штрафів, а також право ВКДКА для повного перегляду рішень кваліфікаційних та дисциплінарних палат регіонів.

НААУ та представники регіональних органів адвокатського самоврядування нададуть свої пропозиції змін до закону на наступне засідання Ради судової реформи, заплановане на 12 лютого. Спільна позиція щодо законопроекту робочої групи Ради з питань судової реформи викладена у Резолюції

Фото Євген Король, “Юридична практика”

Прес-служба НААУ