Рейтинг@Mail.ru
Нотаріус не несе цивільної відповідальності за виконавчий напис — ВС – Рада адвокатів Чернігівської області

Нотаріус не несе цивільної відповідальності за виконавчий напис — ВС

Нотаріус не несе цивільної відповідальності за виконавчий напис — ВС

Спори щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Такий висновок зробив ВС в постанові №474/106/18, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

15 квітня 2020 року                         м.Київ                               №474/106/18

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ВИСОЦЬКОЇ В.С.,
суддів: ГРУШИЦЬКОГО А.І., ЛИТВИНЕНКО І.В. (суддя-доповідач), СЕРДЮКА В.В., ФАЛОВСЬКОЇ І.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. — Бута О.В. на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 9.04.2019 та постанову Миколаївського апеляційного суду від 3.07.2019 у справі за позовом Особи 1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О., третя особа — Врадіївський РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року Особа 1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 5.07.2017 приватним нотаріусом КМНО Швецем Р.О. вчинено виконавчий напис №6992, яким з неї стягнуто на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» суму в розмірі 47804,98 грн., з них: 7778,79 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 40026,19 грн. — заборгованість за відсотками за 4339 днів, а саме — з 14.07.2005 до 31.05.2017.

Заборгованість у виконавчому написі на момент його вчинення була спірною, оскільки обчислена без урахування рішення Врадіївського райсуду від 11.10.2013 про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 29.03.2013 в розмірі 24909,69 грн., так із зазначенням періоду, в якому кредитна заборгованість була відсутня внаслідок належного виконання зобов’язань протягом певного часу.

До того ж з дня виникнення права вимоги за щомісячними платежами минуло 3 роки.

Враховуючи викладене, Особа 1 просила визнати виконавчий напис №6992, вчинений 5.07.2017 приватним нотаріусом КМНО Швецем Р.О., таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Врадіївського райсуду від 9.04.2019 позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №6992, вчинений 5.07.2017 приватним нотаріусом КМНО Швецем Р.О. про стягнення з Особи 1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» грошової суми в розмірі 47804,98 грн., з них: 7778,79 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 40026,19 грн. — заборгованість за відсотками за 4339 днів, а саме — з 14.07.2005 до 31.05.2017.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що за виконавчим написом з Особи 1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» була стягнута заборгованість за тілом кредиту і відсотками станом на 29.03.2013, яку вже було стягнуто рішенням Врадіївського райсуду від 11.10.2013, а заборгованість стягнуто як за період, який перевищує трирічний строк від початку виникнення права вимоги за простроченими платежами, так і за період після закінчення строку дії кредитування, що свідчить про доведеність факту спірності суми, визначеної у виконавчому листі.

Постановою МАС від 3.07.2019 апеляційну скаргу Бута О.В. в інтересах приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. залишено без задоволення, а рішення Врадіївського райсуду від 9.04.2019 — без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року представник приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. — Бут О.В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Врадіївського райсуду від 9.04.2019 та постанову МАС від 3.07.2019, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нотаріуса судового збору. Стягнути з позивача на користь приватного нотаріуса судові витрати в розмірі 960 грн., які були сплачені за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що посилання суду апеляційної інстанції на те, що незаконність виконавчого напису нотаріуса не заперечувалася представником останнього ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі, є помилковими, оскільки у відзиві на позовну заяву представник Бут О.В. вказував, на те, що неправильним є посилання позивача на порушення приватним нотаріусом вимог перевірки безспірності заборгованості. У нормативних документах перевірка нарахування заборгованості нотаріусом не передбачена законом. Безспірність заборгованості визначається нотаріусом тільки на підставі наданих документів.

Помилковим є висновок суду про те, що у нотаріуса не виключається інтерес щодо предмета спору.

Приватний нотаріус є неналежним відповідачем у цій справі, тому пред’явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У вересні 2019 року Особа 1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила її відхилити, посилаючись на те, що рішенням суду першої інстанції було встановлено низку порушень, які були допущені при вчиненні виконавчого напису. На час звернення до суду та МАС приватний нотаріус не заперечував виявлених порушень та правильності ухвалення рішення місцевим судом у частині стягнення заборгованості.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14.06.2005 між АТ «КБ «ПриватБанк» та Особою 1 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальнику було встановлено 3000 грн. кредитного ліміту на платіжну карту №* під 36% річних на строк дії картки.

Рішенням Врадіївського райсуду від 11.10.2013 стягнуто з Особи 1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 14.06.2005 станом на 29.03.2013 в сумі 24909,69 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7778,79 грн. та заборгованості за процентами — 17130,90 грн.

Це рішення набрало законної сили 22.10.2013 і за виданим на його підставі виконавчим листом 6.02.2014 державним виконавцем ДВС Врадіївського РУЮ відкрито виконавче провадження №41864387, під час якого з 10.04.2017 здійснюються стягнення з боржника грошових сум.

5.07.2017 АТ «КБ «ПриватБанк» звернулося із заявою до приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. про вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору б/н від 14.07.2005 для стягнення з Особи 1 47804,98 грн. боргу з урахуванням: 7778,79 грн. заборгованості за тілом кредиту; 40026,19 грн. заборгованості за відсотками за 4339 днів — з 14.07.2005 до 31.05.2017.

12.10.2017 на підставі вказаного виконавчого листа державний виконавець ДВС Врадіївського РУЮ відкрив виконавче провадження.

Згідно з пп.1.1.2. п.1.1. наданого нотаріусу договору від 14.07.2005 строк дії платіжної картки №2 — 2 роки. В цьому договорі відсутні дані про досягнення умов між його сторонами про збільшення загальної позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом.

5.07.2017 приватним нотаріусом КМНО Швецем Р.О. на підставі документів, поданих йому стягувачем, а саме: копії кредитного договору від 14.07.2005, виписки з рахунку боржника про заборгованість, копії письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, підтвердження надіслання вимоги про усунення порушень кредитного договору, — вчинено виконавчий напис №6992 за заявою ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення з Особи 1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» грошової суми в розмірі 47804,98 грн., з них: 7778,79 грн. — заборгованість за тілом кредиту; 40026,19 грн. — заборгованість за відсотками за 4339 днів, а саме — з 14.07.2005 до 31.05.2017 <…>.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог Особи 1 до приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та в частині стягнення судового збору повною мірою не відповідають з огляду на таке.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено законом «Про нотаріат».

У ч.1 ст.1 закону встановлено, що нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

У ч.2 ст.1 закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідач є обов’язковим учасником цивільного процесу — його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб’єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто відповідач — це особа, яка, на думку позивача або відповідного уповноваженого суб’єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб’єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв’язку з позовною вимогою, яка пред’являється до нього. При цьому неналежний відповідач — це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред’явленим позовом за наявності даних про те, що обов’язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі — належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб — учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства, як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема, позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.

Виходячи з норм закону «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов’язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права й обов’язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їхні права порушені нотаріальними діями.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса,а на особу, яка зверталася по виконавчий напис. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову — обов’язком суду, який виконується під час розгляду справи <…>.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи оскаржувані рішення в частині задоволення позовних вимог до приватного нотаріуса та стягнення з останнього суми судового збору, суди дійшли помилкових висновків, що приватний нотаріус є належним відповідачем у цій справі, не взяли до уваги, що цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася по виконавчий напис.

Враховуючи викладене, ВС дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Врадіївського райсуду від 9.04.2019 та постанову МАС від 3.07.2019 в частині задоволених позовних вимог Особи 1 до приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та в частині стягнення з нього судового збору в розмірі 704,80 грн. і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки приватний нотаріус є неналежним відповідачем у цій справі, а тому, як наслідок, на нього не можуть бути покладені зобов’язання зі сплати судового збору.

Відповідно до ст.412 ЦПК підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення в означеній частині підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пп.«в» п.4 ч.1 ст.416 ЦПК постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За подання апеляційної та касаційної скарг приватний нотаріус КМНО Швець Р.О. сплатив судовий збір у розмірі 2106,80 грн. Тому ці кошти слід стягнути з позивача на користь відповідача.

Рішення Врадіївського райсуду від 9.04.2019 та постанова МАС від 3.07.2019 в частині позовних вимог Особи 1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не оскаржуються, тому не переглядаються ВС.

Керуючись стст.141, 400, 409, 412, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. — Бута О.В. задовольнити частково.

Рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 9.04.2019 та постанову Миколаївського апеляційного суду від 3.07.2019 скасувати в частині вирішення позовних вимог Особи 1 до приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та в частині стягнення з приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. судового збору в розмірі 704,80 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Особи 1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О., третя особа — Врадіївський РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення з приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. судового збору в розмірі 704,80 грн. відмовити.

Стягнути з Особи 1 на користь приватного нотаріуса КМНО Швеця Р.О. судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 2106,80 грн.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Поширити дану публікацію


Рейтинг@Mail.ru
WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com