ВСС дозволив публічно лаяти політиків

Кандидат на посаду міського голови поскаржився до суду на висловлене привселюдно оціночне судження виборця. Але суд зауважив, що позивач є публічною особою, а тому має розділяти звинувачення та громадську критику.

Про це ідеться в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-373св17.

Позивач зазначав, що інформація, поширена під час першої сесії міської ради у присутності новообраних депутатів і великої кількості громадян міста та представників ЗМІ, не відповідає дійсності, є неправдивою, принижує його честь, гідність, ділову репутацію, тому підлягає спростуванню, а такими діями відповідача йому також завдана моральна шкода.

ВСС з посиланням на положення ЦК, закон «Про інформацію», роз’яснення, що містяться у пп. 16, 18, 19, 21, 26 постанови Пленуму ВСУ від 27 лютого 2009

року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» виходив із того, що поширена відповідачем інформація щодо позивача, містить суб’єктивну думку, переконання та критичну оцінку відповідачем певних фактів та не є конкретною, яку можна перевірити, а тобто є оціночними судженнями.

На думку суду, позивач, який є публічною особою, а саме колишнім депутатом міської ради і кандидатом на посаду міського голови, повинен усвідомлювати, що межа допустимої критики у такому разі є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Отже, така інформація не може бути спростована, оскільки не містить фактичних даних.

При цьому у ВСС зауважили, що помилковим є висновок районного суду про зобов’язання відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено положеннями ст. ст. 16, 277 ЦК України.