ВС: Спадкоємець відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки

Особа, яка виконає свої зобов’язання за кредитним договором, набуде право регресної вимоги до спадкоємців у межах вартості належних їм частин успадкованої іпотечної квартири. Такий висновок зробив ВС в постанові №761/46029/16-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

29 травня 2019 року                        м.Київ                              №761/46029/16-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — СТУПАК О.В. (суддя-доповідач),
суддів: ГУЛЕЙКОВА І.Ю., ОЛІЙНИК А.С., УСИКА Г.І., ЯРЕМКА В.В. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 3, Особи 4 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 18.12.2017 та постанову Апеляційного суду м.Києва від 28.02.2018.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У грудні 2016 року Особа 1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої Особи 2, звернувся до суду з позовом до Особи 3, Особи 4, третя особа — публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про поділ кредитних зобов’язань між спадкоємцями.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що

Інформація 1 померла його дружина та мати Особи 2
і відповідачів у справі — Особа 5. Після її смерті відкрилась спадщина та рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 25.03.2016 за ними та відповідачами визнано право власності на спадкове майно, по 1/8 частини квартири за Адресою 1, у порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця. З урахуванням вимог стст.1218, 1278 ЦК спадщина є подільною, а спадкове майно у вигляді вказаної квартири придбане у кредит у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором і договором іпотеки від 5.12.2007. За вимогами стст.1281—1282 ЦК визначений обов’язок спадкоємців задовольнити вимоги кредиторів повністю, але в межах вартості одержаного у спадщину майна, а саме — у розмірі, що відповідає його частці у спадщині. Вказує, що умови договору іпотеки є дійсними для набувача вказаного майна. Між тим, за рішенням Шевченківського райсуду від 6.03.2014 тільки з нього стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором від 5.12.2007, але, зважаючи на частку в розмірі — по 1/8 частини кожному спадкоємцю у спадковому майні, то за кожним із них, у тому числі за відповідачами, має бути визнано по 1/8 частини кредитних зобов’язань за кредитним договором від 5.12.2007, а тому він змушений звернутись до суду по захист свого порушеного права із вказаним позовом.

Посилаючись на викладене, позивач просив визначити обсяг кредитних зобов’язань його як спадкоємця та Особи 2 у розмірі 3/4 частини боргу та відповідачів — у розмірі по 1/8 частини боргу відповідно до кредитного договору від 5.12.2007.

Рішенням Шевченківського райсуду від 18.12.2017 позов Особи 1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої Особи 2, задоволено.

Визначено обсяг кредитних зобов’язань Особи 1, який діє у своїх інтересах та в інтересах Особи 2, у розмірі 3/4 частини боргу за кредитним договором від 5.12.2007 №*, укладеним між Особою 1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у межах вартості належної Особі 2 1/8 частини квартири за Адресою 1. Визначено обсяг кредитних зобов’язань Особи 3 та Особи 4 у розмірі по 1/8 частини боргу за кредитним договором від 5.12.2007 №*, укладеного між Особою 1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у межах вартості належної їм по 1/8 частини квартири за Адресою 1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки рішенням Шевченківського райсуду від 26.03.2016 в порядку спадкування за кожним із учасників справи визнано право власності на 1/8 частини спадкового майна, що перебувало в іпотеці банку, то, відповідно, за кожним із них підлягає визнанню зобов’язання в цій же частині за кредитним договором від 5.12.2007. Рішенням Шевченківського райсуду від 6.03.2014 з Особи 6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 5.12.2007 в сумі $138101,00, що в еквіваленті дорівнює 1103843,21 грн., та судовий збір у сумі 3441,00 грн. Обсяг боргових зобов’язань інших спадкоємців не визначений, що порушує права Особи 1 як єдиного боржника за вказаним кредитним договором, а тому таке право підлягає судовому захисту шляхом перерозподілу кредитних зобов’язань у межах вартості належної сторонам частини отриманого у спадщину нерухомого (іпотечного) майна в межах його вартості.

Постановою АСК від 28.02.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що обсяг боргових зобов’язань інших спадкоємців не визначений, що, у свою чергу, порушує права Особи 1, який є єдиним боржником за кредитним договором, а тому таке право підлягає судовому захисту.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У березні 2018 року Особа 3 та Особа 4 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського райсуду від 18.12.2017 та постанову АСК від 28.02.2018, в якій просять скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове — про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказують на те, що Особа 1 уже намагався перекласти свої боргові зобов’язання на дітей померлої дружини, не бажаючи віддавати борги, але суд касаційної інстанції 29.10.2015 йому відмовив у цьому, а отже, вказаним заочним рішенням Шевченківського райсуду від 6.03.2014 ніяк не порушуються права позивача як спадкоємця. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як кредитор жодних вимог до спадкоємців Особи 3 та Особи 4 щодо погашення боргу за кредитним договором після смерті Особи 5 не заявляв.

Крім того, якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи — іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Вони не є набувачами предмета іпотеки в розумінні ч.4 ст.334 ЦК. Сьогодні єдиним власником вказаної квартири є Особа 1, що підтверджується матеріалами справи.

У липні 2018 року Особа 1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої Особи 2, подав відзив на касаційну скаргу, згідно з яким, прийнявши в установленому законом порядку спадщину, позивач з часу її відкриття набув речові права на успадковану квартиру — право володіння та право користування нею і, відповідно, право на захист цих прав. Викладене узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним Судом України в постанові від 23.01.2013 у справі №6-164цс12.

У липні 2018 року Особа 3 та Особа 4 подали до суду письмові пояснення на відзив <…>.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, ВС дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судом установлено, що, перебуваючи в шлюбі з Особою 5, позивач придбав квартиру за Адресою 1шляхом її купівлі за кредитні кошти, що підтверджується п.2.1 кредитного договору від 5.12.2007. Вказана квартира є предметом іпотеки за договором іпотеки від 5.12.2007.

23.04.2009 зареєстровано за позивачем право власності на квартиру, що підтверджується довідкою Київського МБТІ.

Інформація 1 померла дружина позивача — Особа 5.

Рішенням Шевченківського райсуду від 26.03.2016 визнано право власності на вказану квартиру в порядку спадкування за законом за Особою 1, Особою 2, Особою 3 та Особою 4 — за кожним по 1/8 частини.

Заочним рішенням Шевченківського райсуду від 6.03.2014, залишеним без змін ухвалою АСК від 10.06.2015, задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Особи 1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 5.12.2007 №* у розмірі 1103843,21 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив визнати за кожним із спадкоємців по 1/8 частини боргу за кредитним договором від 5.12.2007 №*, укладеним між Особою 1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в межах вартості належної їм по 1/8 частини квартири за Адресою 1, оскільки вони успадкували квартиру, яка перебуває в іпотеці та за якою ще не сплачено кредитні кошти, за рахунок яких її придбано.

Нормативно-правове обґрунтування

У ст.1216 ЦК передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Згідно із ч.5 ст.543 ЦК ліквідація солідарного боржника — юридичної особи, смерть солідарного боржника — фізичної особи не припиняють обов’язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.

Приписи стст.1281 і 1282 ЦК та ст.23 закону «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов’язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів:

1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця;

2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця;

3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки;

4) спадкоємець зобов’язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього;

5) кредитор має пред’явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги;

6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи — іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, ВС дійшов висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки законом не передбачено можливості використання боржником за кредитним договором механізму, визначеного ст.1282 ЦК для вимог кредитора до спадкоємців боржника. Вимоги боржника за кредитним договором до спадкоємців іпотекодателя не ґрунтуються на законі.

Особа 2, в інтересах якої діє позивач, Особа 3 та Особа 4, успадкувавши після смерті їхньої матері по 1/8 належної їй частини спірної квартири, несуть відповідальність лише перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(іпотекодержателем) за виконання Особою 1(боржником) основного зобов’язання, і лише в разі його порушення боржником спадкоємці відповідають за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Тобто суд безпідставно за позовом боржника визначив обсяг зобов’язань спадкоємців після померлої Особи 5, оскільки спадкоємці не є боржниками за рішенням Шевченківського райсуду від 6.03.2014 про стягнення з Особи 1 заборгованості в розмірі 1103843,21 грн. Спадкоємці відповідатимуть у межах вартості предмета іпотеки в розмірі належних їм частин та відповідно до їх вартості — перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у разі пред’явлення таких вимог кредитором. Особа 1набуде право регресної вимоги до спадкоємців у межах вартості належних їм частин успадкованої іпотечної квартири лише після виконання своїх зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі, тобто в Особи 1 ще не виникло право вимоги до відповідачів.

Твердження заявників про те, що сьогодні єдиним власником квартири є Особа 1, безпідставні, оскільки невиконання спадкоємцем вимог закону щодо оформлення та реєстрації спадкового майна не може бути підставою для відмови у вимогах кредитора в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, тому ВС дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з Особи 1 на користь Особи 3 та Особи 4підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі по 1516,00 грн. кожному.

Керуючись стст.141, 255, 406, 409, 411, 415, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 3, Особи 4 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 18.12.2017 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 28.02.2018 скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Особи 1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої Особи 2, до

Особи 3, Особи 4, третя особа — ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», про поділ кредитних зобов’язань між спадкоємцями відмовити.

Стягнути з Особи 1 на користь Особи 3, Особи 4 за подання апеляційної та касаційної скарг по 1516,00 грн. кожному.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.