Законопроект про інститут кримінальних проступків схвалено за основу
Верховна Рада прийняла за основу проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”.
Законопроектом пропонується визначити принципи та критерії розмежування кримінальних проступків та злочинів та змінити класифікацію кримінальних правопорушень на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Проектом пропонується кримінальним проступком визначити діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Для введення кримінального проступку в площину кримінального права пропонується:
1) закріплене в статті 11 КК визначення злочину трансформувати у визначення «кримінального правопорушення» єдиного як для злочинів, так і для проступків – «суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом кримінального правопорушення»;
2) у статті 12 КК установити види кримінальних правопорушень (поділ кримінальні проступки та злочини ) та надати їм визначення.
При цьому склади кримінальних проступків запропоновано утворити за рахунок злочинів невеликої тяжкості. З цією метою в градації злочинів вилучити поняття злочин невеликої тяжкості, наділивши його ознаками кримінальні проступки.
Такий підхід вбачається цілком логічним саме з огляду на існуючу значно меншу ступінь суспільної небезпеки злочинів невеликої тяжкості порівняно із злочинами середньої тяжкості, тяжкими та особливо тяжкими.
Проектом також пропонується:
узгодити питання строків дізнання та судового розгляду кримінальних проступків;
визначити порядок застосування інституту судимості до осіб, які скоїли кримінальний проступок;
визначити коло суб’єктів, що будуть проводити дізнання по кримінальним проступкам;
уточнити перелік можливих негласних слідчих (розшукових) дій під час дізнання;
унормувати питання джерел доказів;
передбачити, що готування до кримінального проступку не тягне за собою кримінальної відповідальності.
